RSS FeedНовини

  • Поделиться в VK
  • Поделиться в Facebook
  • Поделиться в Google+
  • Поделиться в Twitter
  • Количество просмотров 662

18 листопада 2021 року

Засідання Семінару з до- та ранньоісторичної археології на базі Навчально-дослідницькій лабораторії Германо – Слов'янської археологічної експедиції

Засідання Семінару з до- та ранньоісторичної археології на базі Навчально-дослідницькій лабораторії Германо – Слов'янської археологічної експедиції

18 листопада 2021 р. в Навчально-дослідній лабораторії Германо – Слов'янської археологічної експедиції відбулося чергове засідання Семінару з до- та ранньоісторичної археології (UR-UND FRÜHGESCHICHTES SEMINAR). Була заслухана та обговорена доповідь наукового співробітника факультету археології Варшавського університету (Польща), стипендіату Фонду Олександра фон Гумбольдта та наукового співробітника Центру балтійських та скандинавських досліджень (Шлезвіг, Німеччина) доктора Кирила Мизгіна - «Між Балтикою та Чорним морем, між класичною методикою та новими технологіями: про два нові нумізматичні проекти, які реалізуються у Варшаві та Шлезвізі».

Йшлося про різні методики аналізу нумізматичного матеріалу, що грає величезну роль для реконструкції історичної ситуації III в. у Центральній та Східній Європі. Серед європейської наукової спільноти Кирило Валерійович Мизгін добре відомий як археолог і нумізмат, який зробив нумізматичні матеріали римського часу Східної Європи складовою бази джерел (поряд з археологічними та писемними джерелами) при історичній реконструкції культурної та політичної ситуації на території регіону в цей період. Саме завдяки його дослідженнями монети були «вписані» в культурну археологічну канву, пов'язані з даними письмових джерел та стали найважливішою частиною історичної реконструкції генези черняхівської культури.

Низка публікацій К.В. Мизгіна (одноосібних або у співавторстві) присвячена проблемам появи скарбів денаріїв I – II (III) ст. Зокрема, завдяки використанню цілого ряду статистичних методів аргументується наплив основної маси денаріїв з території Центральної Європи (а не з римських провінцій, як вважалося раніше) разом з німецьким населенням. Облік нових знахідок провінційно - римських монет II - III ст., їхній статистичний і топографічний аналіз дозволив дійти висновку про регіональні особливості поширення таких монет і припустити зв'язок цих явищ з конкретними історичними подіями.

Ще одним напрямом стало вивчення знахідок римських золотих монет І – ІІІ ст. – ауреусів, зокрема фіксування їх великої концентрації на території центральної та західної України, а також спроби пояснення та періодизації їхнього напливу. Справжніми революційними напрямами стало вивчення варварських наслідувань римським монетам, а також і копій римських монет, зокрема відкриття біля черняхівської культури їхнього масового виробництва. Розвиток отримали і регіональні дослідження знахідок античних монет: наприклад, пов'язаних із територією Дніпровського лісостепового Лівобережжя.

Отже, всією попередньою багаторічною роботою в кооперації з колегами з інших країн була створена основа для виконання проекту з історичної реконструкції подій III ст., пов'язаної з рухом німецьких племен по діагоналі Балтика - Чорне море та формуванням культури Черняхів / Синтана - де - Муреш. Аналіз нумізматичного матеріалу як складової частини бази джерел пов'язаний не тільки з використанням вже традиційних методів (читання написів на монетах, визначення центрів карбування, вимірювання ваги тощо), але і з використанням сучасного обладнання, що дозволяє визначити склад матеріалу монет, їхнє походження з одного центру карбування.

Доповідач відповів на запитання учасників засідання семінару, а також відбулася досить жвава дискусія, яка охопила питання нумізматики римського часу, в якій взяв участь і декан історичного факультету С. Д. Литовченко.